Історії

Гвардієць з позивним Моряк хотів пов’язати своє життя із морем. Із 18 років ходив у рейси звичайним матросом, але після початку повномасштабного вторгнення ухвалив непросте рішення – списатися з рейсу, повернутися в Україну та приєднатися до лав 11 бригади ім. М. Грушевського Національної гвардії України.

Інструктор із тактичної підготовки 28-го Чорнобильського полку Національної гвардії України з позивним «Таєць» розповів про свій шлях до інструкторської діяльності, труднощі роботи з особовим складом та важливість постійного професійного розвитку. Військовослужбовець поділився досвідом викладання, підходами до проведення занять і тим, що найбільше мотивує його продовжувати…

До Дня інженерних військ України ми поспілкувалися з підполковником Олексієм Бистріченком – начальником інженерної служби секції планування, застосування (G-3) Східного Харківського територіального управління. Говорили про особливості роботи інженерних підрозділів на сучасному полі бою, зміни в їхніх завданнях від початку повномасштабного вторгнення та про те, чому…

До повномасштабної війни він працював у муніципальній варті Рівного, а згодом долучився до Національної гвардії України. За час служби Артур пройшов шлях від стрільця до командира взводу та виконував бойові завдання на Покровському й Костянтинівському напрямках. Під час першої бойової ротації отримав важке поранення, пройшов…

Від строкової служби та роботи у пожежній частині – до виконання бойових завдань із захисту українського неба. Гвардієць з позивним Яхта із Шостки присвятив військовій справі багато років свого життя. Сьогодні він продовжує службу в підрозділі прикриття повітряного простору, а головними джерелами його сили залишаються…

150 днів оборони, надскладний вихід із позиції, поранення та бій із диверсійною групою противника – усе це пережив солдат 2 Галицької бригади Національної гвардії України Михайло Рудь. Він витримав усі випробування, вижив і повернувся. Тому що обіцяв.

Вона працювала вчителькою початкових класів у сільській школі. Коли почалася повномасштабна війна, Олександра одразу почала допомагати військовослужбовцям. А згодом і сама долучилася до війська.

Ми продовжуємо серію проєкту «Код курсанта», у якій розповідаємо історії гвардійців Національної академії Національної гвардії України.

До Дня автомобіліста і дорожника розповідаємо про військовослужбовців, від роботи яких залежить безперебійне логістичне забезпечення підрозділів. Справний транспорт, своєчасне технічне обслуговування та готовність машин до роботи — важливі складові виконання військових завдань. Старший солдат Михайло Пащенко проходить службу в роті охорони та забезпечення пунктів управління…

Свій шлях у війську гвардієць на позивний Потап розпочав у 2021 році зі строкової служби. Згодом підписав контракт із 2 Шосткинським полком і свідомо обрав взвод спеціального призначення. Його приваблювала велика техніка, а сьогодні він — механік-водій групи бронетанкової техніки, який виконує бойові завдання з…

Водій роти спеціального призначення вараського підрозділу Національної гвардії України Шустрий. За роки служби він працював на різних напрямках, керував броньованою технікою і не раз опинявся в ситуаціях, коли від злагодженості екіпажу та вміння діяти спільно залежало життя побратимів. Свій перший контракт Сергій завершив у 2012 році.…

Два роки тому він вирішив долучитися до війська, щоб захищати Україну. Сьогодні гвардієць на позивний Залужний – технік самохідної артилерійської батареї 35 Сумського полку. Від його професіоналізму залежить справність бойових машин і готовність підрозділу виконувати поставлені завдання.

Михайло з позивним Мадяр – водій 32 Волинського окремого батальйону Національної гвардії України. Він доставляє все необхідне бійцям, разом із побратимами долає небезпечні фронтові маршрути і, не зважаючи ні на що, підтримує автомобіль в справному стані.

Триста днів на позиції під постійними обстрілами, ворог за кілька метрів і неодноразові спроби евакуації, що зривалися. Двоє військовослужбовців 5 Слобожанської бригади «Скіф» Національної гвардії України провели на передовій майже десять місяців. Володимир із позивним Колобок і Сергій із позивним Прима повернулися до побратимів після…

Євгенію 49 років. У війську його знають за позивним Таксист, візитівкою чоловіка стали тисячі кілометрів, які він долає за кермом на найгарячіших ділянках фронту.

На перший погляд В’ячеслав – суворий чоловік із густою бородою, кремезною статурою та небагатослівним характером. Але ті, хто служить із ним поруч, знають: за цією зовнішністю – людина, яка вміє підтримати, вислухати й знайти підхід до кожного.

До початку військової служби він працював портовим і судновим інспектором у міжнародних сервісних компаніях, будував кар’єру, виховував доньку, планував майбутнє.